5 міфів про українську мову, з якими
час розпрощатися
Міф 1. Найбільш споріднена та близька до
української мови — російська.
Що ж маємо насправді?
З історичного погляду українська мова ніколи не була
“давньоруською”, “спільноруською”, як не була і нащадком російської мови. Усі
слов’янські мови — без винятку — постали з праслов’янської мови, і українська мова є лише “родичкою” російської, до
того ж далеко не найближчою.
З точки зору лексики найближчою до української мови є
білоруська (84% спільної лексики), потім польська (70%), словацька (68%), і
лише на четвертому місці — російська (62%). Якщо ж говорити про фонетичні та
граматичні риси, то найбільше спільних рис з
білоруською, чеською та словацькою мовами.
Мфі 2. Українська мова — це
суцільні діалекти і суржик.
Звісно, на різних
етапах діалекти впливали на
формування української мови. Але це явище характерне практично для всіх мов. Для української мови, як і для інших,
характерні міжмовні контакти, у процесі яких запозичуються певні слова. Попри
це, ніхто не ставить під сумнів існування окремої літературної мови. Це стосується і української мови, яка має низку властивих їй особливостей, що вирізняють і
виокремлюють її з-поміж інших мов. Зачинателем сучасної української
літературної мови вважається Іван Котляревський.
Міф 3. Південь і схід України завжди розмовляли
російською.
На Сході України радянська влада постійно
зменшувала кількість україномовних видань, витісняла українську мову з усіх
сфер життя. Відповідно, жителі
цієї частини України використовувати для спілкування російську
мову як основну. Як результат, українська мова поступово виходила з ужитку і у
побуті. З часом це призвело до повного домінування російської мови, особливо в
містах. Попри це, за даними перепису 1989 року 87,7% українців визнали
рідною мовою українську.
Міф 4. Українською мовою розмовляє
лише незначна частина населення, насамперед на заході України.
Насправді ареал поширення української
мови — уся Україна і навіть більше. Передусім завдяки діаспорі носії мови
мешкають і поза межами України. Розподіл людей, які розмовляють українською та
вважають її рідною, на території України нерівномірний. Та все ж згідно із даними перепису населення 2001 року 67,5% населення вважають рідною мовою
українську.
За результатами цьогорічного
опитування, проведеного Центром Разумкова в усіх областях України, за винятком
Криму та тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей, мовою
повсякденного спілкування для 56% населення є українська, 23% — російська, 21%
— однаковою мірою обидві мови, 0,4% — інша мова. Рідною українську мову назвали
67,7% населення.
Міф 5. Українську мову складно
вивчити.
Особливо прикро це чути від людей, які народилися чи
більшу частину свого життя живуть у незалежній Україні, навчалися в українських
школах. Заважає цьому лише елементарне небажання вчити державну мову. Зараз є
безліч мовних шкіл, курсів тощо, де можна легко і швидко хоча б на базовому
рівні опанувати українську мову.
Як приклад, можна
навести історії іноземців, які живуть далеко за кордоном, не чують українську мову щодня, проте вивчили її та можуть легко нею спілкуватися.
Попри намагання
впродовж століть знищити нашу мову, вона випросталась і зараз активно
розвивається. Українська мова пройшла нелегкий шлях розвитку, і тільки від нас
самих залежить її подальший розвиток. Тож плекаймо і шануймо українську мову!
Адже це ознака національної ідентичності. Бо, як писала Ліна Костенко: “Нації
вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову”.
Немає коментарів:
Дописати коментар