Великдень не даремно називають найсвітлішим
святом у році.
Пасха – свято дуже давнє. Українці відзначали
його ще задовго до становлення християнства на землях Русі,
і називалося воно Великдень – великий день. День весняної перемоги над зимою,
світла над темрявою, торжества життя над смертю. Також наші предки пов'язували
це свято ще й з весняними польовими роботами. Було прийнято пекти великодні
"бабки" і прикрашати різноманітними способами яйця, котрі ми знаємо
як сучасні куличі, паски, писанки і крашанки.
Святкування Великодня спочатку було зовсім не пов'язане з
розп'яттям Христа. Тільки в 325 році були позначені головні правила святкування Великодня, багато з яких
збереглися до наших днів. З часом Пасха стала головним християнським святом.
Велика частина народних обрядів відбувалася в
Чистий четвер. Головний ритуал – помитися в воді. Християни вірять, що в цей
день вода здатна вилікувати від хвороб. У Чистий четвер господині ретельно
прибирали будинок і у дворі. Однорічних діток вперше стригли саме у Великий
Четвер. Це був цілий ритуал. Матері навіть
спеціально шили дитячі вишиванки, на яких зображали орнаменти, що захищають
дитину. Чистий четвер також вважається найкращим днем для варіння та
прикрашання яєць. Ця традиція налічує вже близько 8 тисяч років. Писанка –
символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження;
добра, щастя, радості. З введенням християнства поступово змінюється і
символіка писанки. Вона стала символом радості і віри у Воскресіння Ісуса
Христа. Особливе місце у всіх великодніх ритуалах займало Сонце. І
це ще один зв'язок Великодня з язичництвом. Люди виходили на пагорби вартувати
Сонце і спостерігали схід через уламок скла – тоді здавалося, що раннє Сонце
"танцює".
Люди вірять, що їжа, освячена в церкві, має
цілющу силу і може допомогти в скрутну хвилину. Старі люди вирушали в церкву
рано - вранці, щоб встигнути на початок служби. Молодь
підходила після світанку. Дівчата вбиралися в свої кращі вишиванки, одягали
вінки і намиста.
Звичайно ж, центральними великодніми
предметами були яйця або писанки. Існував ритуал обміну крашанками, а також
яйце "катали" по городу, щоб привернути
багатий урожай.
"Христос воскрес!" – лунає на
світанку. Вітати одне одного – христосуватися – люди починають відразу після
пасхального богослужіння. Звичай велить цілуватися, обмінюючись крашанками. Під
передзвін церковних дзвонів та спів пасхальних пісень освячуються паски,
писанки та все принесене в прикрашених кошиках і кухлях. Люди хрістосуються і
поспішають додому – до сім'ї, родини, особливо якщо вдома з нетерпінням чекають
свяченого старенькі й хворі, найменші.
Народні гуляння традиційно стартують на Пасху
ввечері. Улюбленими розвагами на Великдень, які в деяких регіонах країни
тривають до двох тижнів, можна назвати:
• хороводи, які в Західній Україні називають
"гаївками";
• катання на гойдалках;
• ігри.
Немає коментарів:
Дописати коментар