21 грудня на уроці літературної творчості
писали твір від імені однієї з пір року - Зими.
У роботах були вдалі порівняння, багато образних виразів,
навіть декілька цікавих сюжетів.
До вашої уваги пропонуємо один з найбільш цікавих творів, який написала
Настя Козиряцька.
Зима
Я – Зима. У мене є три сестри - пори року: Літо, Осінь, Весна.
Але я вважаю, що я найкраща пора року.
Я красива,
тому що коли настає зима, все навколо стає білим та гарним. Коли падають
сніжинки, танцюючи свій дивний танок, усім людям хочеться приєднатися до них. В
мене всі сніжинки різні, немає ні однієї однакової. Коли я своїми чарами
насипаю замети, то вони дуже красиво блищать на сонці, як купи діамантів. Я
надягаю на дерева гарне нове вбрання, воно сніжне та яскраве. Під дахами
будинків висять прозорі бурульки.
Я могутня пора року, тому що я можу зробити так,
що люди почнуть мерзнути та вдягатися тепліше. Також я можу примусити, щоб у
них червоніли носи та щічки, холоднішали руки та ноги. Коли замерзають річки та озера, то вже видно, що я
прийшла. Я можу наслати завірюху та метелицю. Яка ж я сувора пора року!
Я весела пора року, тому що в мене є дуже багато
свят: Новий Рік, Різдво, Святий Миколай, Щедрий Вечір, Водохреща. В мою пору
року діти люблять їздити на санчатах, ковзанах. Вони люблять гратися в сніжки
та ліпити снігову бабу. Можна наряджати ялинку та отримувати подарунки.
Ось така я Зима!
