Колекційні канадські монети на честь великодніх писанок

 

     Наближається Великдень. До свята Королівський монетний двір Канади протягом останніх кількох років регулярно випускає монети у вигляді українських писанок.

     Першу таку срібну монету номіналом у 20 канадських доларів було випущено 20 лютого 2016 року. Вихід монети був приурочений до 125-річчя утворення першого українського поселення Канади. Яйцеподібна форма монет стала першим прецедентом в історії канадської нумізматики, тож не дивно, що монети дуже зацікавили колекціонерів у всьому світі.

     Другу одноунцієву срібну монету у вигляді української писанки Королівський монетний двір Канади випустив у 2017 році. Номінал монети також становив 20 канадських доларів. Монету було виготовлено з 99,99% чистого срібла невеликим тиражем (всього 5 тис. штук).

Про що розповідає писанка. Знаки та орнаменти

Сонце зображали на писанках у вигляді кола, зірки (яку ще називали ружею),  хреста, тринога (зображення трьох променів, що виходили з однієї точки та були закручені в один бік).

Хрест - давній символ сонця, вогню, душі. Вважається «божим знаком». У християнстві він уособлює страждання та радість Воскресіння, спокуту гріхів.

Ружа, зірка. Цей символ зображували у вигляді багатогранної зірки. Вона вважається символом кохання.

Квіти. В українській традиції цей символ пов’язаний з дітьми.

Гілка-сосонка – символ життя, весняного оновлення після зимового сну, вічної молодості, здоров’я та росту.

Про що розповідає писанка. Значення кольорів

 

     У писанкарстві найчастіше використовували 7 основних кольорів: червоний, жовтий, помаранчевий, зелений, вишневий, коричневий, чорний.

     Червоний колір символізує добро, радість життя, для молоді – щасливий шлюб. Яйце червоного кольору є символом Воскресіння, жертовності, небесного вогню.

     Жовтий – це символ сонця, тепла, врожаю та багатства. Яйця цього кольору оберігали від злих сил та усякого лиха.

    Зелений. Колір весни, воскресіння природи, надії, життя, пробудження природи від довгого зимового сну.

     Бурий, коричневий. Символізує землю та її приховану життєдайну силу.

     Чорний - колір ночі, всього невідомого та таємного. Зазвичай використовується як фон, підкреслює силу інших кольорів. Символізує нескінченність життя людини, буття після смерті.

   Білий - колір чистоти, символ раю. Білі символи на писанці символізували безгрішне життя.

     Блакитний колір уособлював небо, повітря, воду, чистоту та здоров’я.

Українські народні традиції Чистого четверга

          У цей день прийнято готувати пасхальні паски, а також наводити порядок у будинку перед головними днями Пасхального тижня.
          Чистий четвер зветься тому, що це день весняного очищення. До заходу сонця традиційно прибирали в хатах, коморах, замітали подвір'я, білили стовбури дерев у дворі, в садку й за двором. Зібране сміття, галузки дерев, різний бур'ян палили посеред двору, щоб «очистити землю від зими, морозу, смерті й усякої нечисті».          
         Аби бути здоровими, хворі люди цього дня купалися задовго до світанку, а воду, в якій мились, виливали на перехресну дорогу, ще й Бога молили: «Дай, Боже, здоров'я в ручки, ніжки, ще й у живіт трішки». У гарячу воду, в якій мами купали дітей чистого четверга, клали галузки посвяченої верби. Вважається, що така вода змиває всі хвороби, заліковує всі рани.
                                                                                                                     (Джерело: Вікіпедія)

26 квітня - Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф

 

     Приблизно о 01:23 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталися два теплових вибухи, які повністю зруйнували реактор. Будівля енергоблоку частково обвалилася. На даху почалася пожежа. Згодом залишки активної зони 4-го реактора розплавилися. Суміш з розплавленого металу, піску, бетону і частинок палива розтікалася під реакторними приміщеннями.

   В результаті аварії стався викид радіоактивних речовин, у тому числі ізотопів урану, плутонію, йоду-131 (період напіврозпаду 8 днів), цезію-134 (період напіврозпаду 2 роки), цезію-137 (період напіврозпаду 30 років), стронцію-90 (період напіврозпаду 29 років). Становище погіршувалося через те, що в зруйнованому реакторі тривали неконтрольовані ядерні і хімічні реакції з виділенням тепла (від горіння запасів графіту), з виверженням з розлому протягом багатьох днів продуктів горіння радіоактивних елементів і зараження ними великих територій. Зупинити активне виверження радіоактивних речовин із зруйнованого реактора вдалося лише в кінці травня 1986 року шляхом мобілізації ресурсів усього колишнього СРСР і ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів.

     Число постраждалих від Чорнобильської аварії можна визначити лише приблизно (сумарна кількість загиблих від наслідків радіації становить близько 600 000 осіб) . Окрім загиблих працівників АЕС і пожежників, до них слід віднести хворих військовослужбовців і цивільних осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії, і мешканців районів, що піддалися радіоактивному забрудненню. Вважається, що більша частина смертельних випадків, пов'язаних з дією радіації, була або буде викликана онкологічними захворюваннями.

Що таке радіація

   Кожен день в навколишньому середовищі на нас впливають різні природні явища. Це спека, холод, дощ, вітер, сніг. Завдяки нашим органам чуття ми можемо реагувати на ці явища. Однак в природі існує явище, на яке людина не може відреагувати - це радіоактивність. Радіація - невидима, нечутна, не має смаку, кольору і запаху.
     Радіація є скрізь, немає на Землі такого місця, де б не було випромінювання. Все, що нас оточує, має свою дозу радіоактивності.
      Будь-яке середовище складається з частинок-атомів.
     Ядра атомів бувають стабільними і нестабільними. Нестабільні, або радіоактивні атомні ядра відрізняються тим, що з часом змінюють свою будову (розпадаються).  При цьому радіоактивний розпад супроводжується електромагнітним випромінюванням електронів і навіть цілих фрагментів ядра. Це випромінювання і є тим, що називають радіацією або радіоактивним випромінюванням.    
    Радіація і радіоактивні елементи були в навколишньому середовищі завжди, і живі організми розвивалися і існували в умовах цього середовища.
   Однак в результаті діяльності людини, створення ядерної зброї, аварії на атомних станціях радіаційний фон підвищується в десятки разів.
    Наше житло, продукти харчування, меблі, одяг, і навіть повітря, мають встановлені допустимі рівні вмісту радіоактивних речовин. У випадку виявлення перевищення цих рівнів спеціальні служби займаються виявленням джерела підвищеної радіоактивності і його ліквідацією.
   Є таке поняття як «сонячна радіація» - електромагнітне випромінювання Сонця. Сонячна радіація поширюється зі швидкістю світла і здатна проникати в земну атмосферу. Відповідно, чим ближче ми до Сонця, тим рівень  випромінювання вище. Якщо ми говоримо, наприклад, про переліт на літаку з Нью-Йорка до Лондона (8 годин), то пасажири піддаються такому ж рівню випромінювання, як один рентгенівський знімок.
    Цікаво, що в деяких продуктах теж містяться радіоактивні елементи. Наприклад, в бананах міститься радіоактивний ізотоп калій-40. Картопля, боби, горіхи і насіння соняшника теж мають природний рівень радіації.
     У медицині іонізуюче випромінювання використовують для огляду скелета і внутрішніх органів (рентгенографія, рентгеноскопія), для лікування пухлин використовують променеву терапію.
    Іонизуюче випромінювання поділяють на три види: альфа - потік ядер атомів, який легко зупиняється аркушем паперу; бета - потік ядер атомів, який легко зупиняється листом металу товщиною 2 мм; гамма - потік ядер атомів, для зупинки якого потрібні  вже важкі елементи, наприклад, свинець.

7 квітня - Міжнародний день здоров'я

     Протягом тижня знайомилися, обговорювали українські народні прислів'я про здоров'я. Виконали проєкт "Разом складаємо скарбничку мудрості народної".

Читаймо! Це корисно і приємно!

   7 квітня пройшла довгоочікувана літературна гра за казкою-повістю Всеволода Нестайка "Загадковий Яшка". Гра складалася з таких завдань: читацькі перегони "Хто розумніший?", кросворд "Загадковий Яшка", "Знайди слова з повісті-казки".

    Результати гри: 1, 6 команди зайняли перше місце, 3 - друге місце, 4 - третє.

    А головний результат - ми читаємо! Дякуємо нашій бібліотекарці Раїсі Тимофіївні. 

Інформація для батьків "Чому читати книги корисно дорослим і дітям?"

Учені прийшли до висновку, що читання покращує інтелектуальні здібності і позитивно позначається на фізичному і психічному здоров'ї людини. Адже занурення в книгу - це не просто слідування за сюжетом, а посилена робота уяви.

При читанні сторінок про запахи, смаки і різні ландшафти активізуються ділянки мозку, що відповідають за сприйняття. Ділянки мозку активізуються так само, як якщо б людина відчувала все це в реальності. Причому цей ефект зникає, якщо дивитися телевізор або грати в ігри.

Важливо навчитися читати великі і складні книги в ранньому віці. Тоді мозок звикне будувати довгі ланцюжки причинно-наслідкових зв'язків.

2 квітня - День дитячої книги

    До Дня дитячої книги  разом з батьками підготували спільний проект: виставка малюнків "Моя улюблена книжка". Учні класу прийняли участь у фестивалі "Звучить віршоване слово", який провела шкільна бібліотека.

    На фестивалі читали вірш Лесі Українки "Вишеньки", Анатолія Камінчука "Рідне слово", байку Павла Глазового "Дід приїхав із села" (в особах).