23 квітня - Всесвітній день книги

Люди перестають мислити, коли перестають читати. (Д. Дідро)

Великдень: історія та традиції

Великдень не даремно називають найсвітлішим святом у році.

Пасха – свято дуже давнє. Українці відзначали його ще задовго до становлення християнства на землях Русі, і називалося воно Великдень – великий день. День весняної перемоги над зимою, світла над темрявою, торжества життя над смертю. Також наші предки пов'язували це свято ще й з весняними польовими роботами. Було прийнято пекти великодні "бабки" і прикрашати різноманітними способами яйця, котрі ми знаємо як сучасні куличі, паски, писанки і крашанки.

Майстер - клас "Технологія розпису писанки"

Традиція писати писанки сягає своїм корінням у сиву давнину, коли людина ще не так сильно відірвалася від природи. Чому саме на яйці? Мабуть, тому, що прадавніх людей вражала поява з неживого предмета нового життя. Символіка писанки — це символіка радості, і такою вона дійшла з тих давніх язичницьких часів до нас.

Вербна неділя

Неділя за тиждень перед Великоднем називається "Вербною". За християнським вченням у цей час Спаситель Христос уїжджав до Єрусалиму на ослику, і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками. Це дерево здавен вельми шановане серед нашого народу, тому що воно перше сповідає про прихід весни і має цілющі властивості.