Красота своими руками: аппликация из ткани.

Тиждень початкової школи. День математики

Завдання для кмітливих

Найкмітливіші математики нашого класу

Создаём красоту своими руками. Петух - символ 2017 г.

31 января. Урок изобразительного искусства.

Вот теперь петух вступил в свои права.

Тиждень початкової школи. Наші обереги

Ляльки-мотанки, зроблені своїми руками

Історія ляльки-мотанки

Лялька-мотанка відома як оберіг. Вона виконує різні функції: охорона дому, сім’ї, дітей, сну, господарства, близьких та рідних.

Перша лялька-мотанка з’явилася 5000 років тому. Це була не просто іграшка. Вважалося, що вона захищала людину від неприємностей та бід.

Мотанка відрізняється від звичайної іграшки відсутністю обличчя. За уявленнями наших предків через обличчя в ляльку вселяється душа. А душа буває доброю чи злою. Народ вірив, що в мотанці знаходився дух предків і що вона може передавати досвід з покоління в покоління.

Тиждень початкової школи. День української мови

Виставка дитячих ілюстрацій до народних казок.

Наші художники-ілюстратори та їх роботи.

Наші казки

Самі собі принцеси

У казках усього світу є конфлікт між мачухою і сиріткою, проте українські казки, що базуються на цьому сюжеті, докорінно відрізняються від інших.

Згадайте: у західноєвропейських казках конфлікт завжди розгортається між красунею-мачухою і красунею-сиріткою. Про це розповідають і «Попелюшка», і «Білосніжка». Врода – головна риса героїнь.

На Заході бути «на світі всіх милішою та гарнішою» - це питання виживання, адже жінки не мали права наслідування чи права власності, а отже без прекрасного принца героїня, що прагнула жити довго та щасливо, ніяк не могла обійтись.

В Україні інакше: у нас була материзна, тобто спадщина передавалася за материнською лінією, ніхто з чоловіків не міг на неї претендувати. Ця традиція брала початок із прадавніх часів і тривала до козацької доби.

Що ж цінували в українській жінці значно більше за вроду? Відповідь знову дадуть казки. Головною чеснотою дівчини вважалася працьовитість.

 

Вміння обробляти землю, вести побут, створювати затишок – от що було запорукою вдалого шлюбу, в тому числі й для казкових героїнь. Саме завдяки цьому українська Попелюшка – Дідова дочка – завжди вигравала у злої мачухи та її ледачої дочки.

Фото з нагоди Дня Соборности

Разом ми навіки, назад не буде ходу.

Єдина Україна від заходу до сходу.

День Соборності

День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель.

День Соборності України відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.

Урочиста акція святкування й проголошення акта Злуки відбулася в Києві 22 січня 1919 року на Софіївській площі біля собору. На майдані зібралися тисячі мешканців столиці, військові частини, духовенство Української православної церкви, члени уряду УНР та делегація ЗУНР. Свято розпочалося о дванадцятій годині проголошенням грамоти-ухвали Національної Ради про возз’єднання.

Об’єднання УНР і ЗУНР стало моделлю цивілізованого, демократичного, мирного збирання територій в єдиній суверенній державі.

21 січня 1990 року жителі багатьох населених пунктів по дорозі між Києвом і Львовом утворили живий ланцюг, відзначивши цю історичну дату. Офіційно День Соборності відзначається з 1999 року.

Те,  що нас об’єднує:

Святковий довідничок

Вертеп (також шопка, вертепна скриня) – макет, що зображає віфлеємську стайню в ніч Різдва Христового. Може бути виконана як у мініатюрі, так і у великих розмірах. Обов’язковими елементами є фігури Ісуса Христа, Матері Божої та святого Йосипа. В шопці можуть бути пастухи, вівці, три царі чи інші персонажі. Інколи встановлюють живі шопки, в яких замість фігур беруть участь живі люди. Встановлення шопок – одна з найпопулярніших різдвяних традицій у Європі, Північній Америці, на Західній Україні.

Колядки й щедрівки є прикладами найдревнішого фольклору. Це духовний скарб нації.

Підтримуй українське, відпочивай в Україні: різдв'яний Львів

Львівські голуби

   Тінь чорна стрімко падає униз -                        Строкаті ритми вулиць і юрби,

   То білий голуб так злітє вгору.                          дахів похилих старовинні плечі.

   Проспект пташиний, сонячний карниз            Над містом розмовляють голуби.

   вінчає строгі лінії собору.                                  Про що, не знаю. Про цікаві речі.

                                            Про той собор. Про людство. Про війну.

                                            Про білий світ, про небо з далиною.

                                            А може, він голубці каже: - Ну,

                                            як я літав, ти скучила за мною?

                                             Ліна Костенко

 Львівський оперний театр ім. Соломії Крушельницької