Як ми весну закликали

Найперше дійство заклинання весни полягало в імітації польоту птахів. Тому головним засобом заклинання у слов’янських народів вважається випікання з прісного тіста жайворонків із розпростертими крилами.

Випікання жайворонків приурочувалося до дня весняного сонцестояння, що припадає на 22 березня.

Випечених жайворонків роздавали дітям, які бігали з ними по селу, тримаючи в руках, натикали їх на палички, щоб якнайвище підняти, або клали на голови (імітуючи політ птахів), бігли з ними на городи, в садки, на горбочки, вилазили на плоти, на дерева, на дахи, висаджували печиво на гілки дерев, на скирти сіна, а ввечері з’їдали.

Ми жайворонків не  випікали, а виготовляли лелек. І отримали від своєї роботи багато задоволення!

19 березня - день повернення лелек в Україну

Відповідно до народних спостережень, 19 березня – це день, коли прилітають лелеки. За народними прикметами птахи приносять на своїх крилах холод, тому  у третій декаді березня зазвичай спостерігається зниження температури.

Лелека серед українців – шанований птах. У народі лелек називають бузьками, чорногузами і намагаються всіляко сприяти їхньому добробуту. Руйнування гнізд цих птахів неприпустиме. Поселення лелек біля дому - це добрий знак. Вважається, що лелеки селяться лише біля добрих людей. Лелече гніздо на подвір’ї приносить щастя, удачу та добробут. Якщо ж лелеки покидають подвір’я,  це не дуже хороша прикмета.

В українській традиції лелека символізує вірність, любов до рідної землі, дому, отчого порога.

До Жіночого дня

Дорогі наші матусі!

Щиро вітаємо зі святом!

Мила матінко моя!

Привітаю тебе я!

І тобі в жіноче свято

Побажаю так багато:

Будь здорова та щаслива,

Будь весела та красива,

Будь як квітка весняна –

Ти така у нас одна!