Вертеп (також шопка, вертепна скриня) – макет, що
зображає віфлеємську стайню в ніч Різдва Христового. Може бути виконана як у
мініатюрі, так і у великих розмірах. Обов’язковими елементами є фігури Ісуса
Христа, Матері Божої та святого Йосипа. В шопці можуть бути пастухи, вівці, три
царі чи інші персонажі. Інколи встановлюють живі шопки, в яких замість фігур
беруть участь живі люди. Встановлення шопок – одна з найпопулярніших різдвяних
традицій у Європі, Північній Америці, на Західній Україні.
Колядки й щедрівки є
прикладами найдревнішого фольклору. Це духовний скарб нації.
Колядки з’явилися ще
в язичницьку добу. Колядування пов’язують із днем зимового сонцестояння, яке
наші предки називали святом Коляди. Його святкували 25 грудня.
Вважалося, що саме в цей день Сонце з’їдає
змій Коротун. А всесильна богиня Коляда в дніпровських водах народжувала нове
Сонце – маленького Божича. Язичники
намагалися захистити новонародженого та проганяли Коротуна. Потім ходили від
хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця.
З появою християнської релігії
обряд колядування був приурочений до Різдва Христового, і в колядках з’явилися релігійні
мотиви. Колядки співають обов’язково хором.
Щедрівки – це
обрядові пісні, що виконуються на Щедрий вечір під Старий Новий рік, 13 січня.
Щедрівки славлять господаря, його родину, бажають достатку, щастя, здоров’я. Традиційним
є приспів «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір».
До 15 століття Новий рік
святкували 1 березня. Тому й зрозуміло, чому співають «Щедрик, щедрик,
щедрівочка, прилетіла ластівочка».
Щедрівки виконують дівчата або
жінки, щедрівки можна співати сольно.
Український
«Щедрик» є найвідомішою у світі
новорічною піснею. Цим завдячуємо
композиторові Миколі Леонтовичу. Його обробку «Щедрика» було виконано у 1916
році хором Київського університету, а у 1921 році нашу гордість почули в
Нью-Йоркському Карнегі-Холлі. Після чого американець українського походження
Пітер Вільховський переклав пісню англійською. Тепер ця щедрівка має безліч
обробок від класичного виконання до репу, диско й важкого року.
Посівальні (засівальні) пісні. Наступного ранку після Щедрого вечора (14
січня), а іноді із самої ночі, виключно хлопці й чоловіки проводять ритуал
засівання дворів і осель, який супроводжується посівальними (засівальними)
піснями. Зерно беруть у рукавицю або в торбину. Спочатку йдуть до хрещених
батьків та інших родичів і близьких. Вважається, що перший посівальник на Новий
рік приносить до хати щастя. Засівальні пісні містять вітання з Новим роком, побажання
здоров’я, щастя, достатку, щедрого врожаю.
Шопки в різдв'яному Львові
Шопка на площі Ринок
Собор св. Єлизавети та Ольги
Шопка в соборі св. Єлизавети та Ольги
Собор св. Юра
Шопка біля собору св. Юра
Немає коментарів:
Дописати коментар